Історія розвитку та класифікація електронних засобів навчання

Глобальний процес інформатизації суспільства є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де на перший план виходять збір, накопичення, створення, обробка, зберігання та передача інформації сучасними комп’ютерними і комунікаційними засобами. Характер трудової діяльності все більше набуває рис інтелектуалізації, де головними стають вміння та навички роботи з інформацією. За таких умов пріоритетним напрямком процесу інформатизації сучасного суспільства стає інформатизація освіти, що передбачає забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки та оптимізації використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Зважаючи на це, інтеграція інформаційних комп'ютерних і освітніх технологій повинна стати новим етапом їх ефективнішого впровадження в систему української освіти. На наш погляд, одним із способів такої інтеграції може стати електронний підручник.

Перші комп'ютери

У 80—90-і рр. XX ст. масове виробництво недорогих персональних комп'ютерів, технічні характеристики яких постійно поліпшувалися, зумовило різке збільшення темпів інформатизації.

Сучасний комп'ютер

У сфері навчання, особливо з появою операційної системи Windows,

 відкрилися нові можливості. Головними з них стали доступність діалогового спілкування в інтерактивних програмах і можливість широкого використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій в навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію студенту і покращувати її розуміння.

Подальший розвиток комп'ютерних технологій в останнє десятиліття надав технічні і програмні новинки, дуже перспективні для освітніх цілей. Насамперед — це пристрої для роботи з компакт-дисками — CD-DVD-ROM, що дозволяють зосередити великі об'єми інформації на невеликому і недорогому носієві. Збільшена продуктивність персональних комп'ютерів зробила можливим достатньо широке застосування технологій мультимедіа.

Дійсно, сучасне навчання вже важко представити без технології мультимедіа (англ. multimedia — багатокомпонентне середовище), яка дозволяє використовувати текст, графіку, відео і мультиплікацію в режимі діалогу і тим самим розширює сфери застосування комп'ютера в навчальному процесі. З'являється можливість суміщатитеоретичний і демонстраційний матеріали. Тестові завдання вже не обмежуються словесним формулюванням, а можуть бути цілим відеосюжетом.

Нові можливості для створення електронних навчальних засобів відкрила в 90-і рр. гіпертекстова технологія — це сукупність різноманітної інформації, яка може розташовуватися не тільки в різних файлах, але і на різних комп'ютерах.

Основна риса гіпертексту — можливість переходів по так званих гіперпосиланнях, які представлені або у вигляді спеціально оформленого тексту, або певного графічного зображення. Одночасно на екрані комп'ютера може бути декілька гіперпосилань і кожне з них визначає свій маршрут «подорожі». Разом з графікою і текстом можна зв'язати гіперпосиланнями і мультимедіа-інформацію, включаючи звук, відео, анімацію. В цьому випадку для таких систем використовується термін гіпермедіа.

Використання в електронних виданнях різних інформаційних технологій (мультимедіа, гіпертекст) дає вагомідидактичні переваги електронному підручнику в порівнянні з традиційною:

- у технології мультимедіа створюється навчальне середовище з яскравим і наочним представленням інформації, що особливо привабливо для студентів;

- здійснюється інтеграція значних об'ємів інформації на єдиному носієві;

- гіпертекстова технологія завдяки застосуванню гіперпосилань спрощує навігацію і надає можливість вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу;

- на основі моделювання процесу навчання стає можливим доповнити підручник тестами, відстежувати і направляти траєкторію вивчення матеріалу, здійснюючи, таким чином, зворотній зв'язок.

Однією з актуальних задач інформатизації освіти є класифікація електронних засобів навчання. За методичним призначенням їх можна розподілити на: 
1) навчальні – повідомляють знання, формують уміння, навички навчальної або практичної діяльності, забезпечуючи необхідний рівень засвоєння; 
2) тренажери – призначені для відпрацювання різного роду умінь і навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу; 
3) контролюючі – призначені для контролю або самоконтролю рівня оволодіння навчальним матеріалом; 
4) інформаційно-пошукові і інформаційно-довідкові – повідомляють відомості, формують уміння і навички по систематизації інформації; 
5) демонстраційні – візуалізують об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження і вивчення; 
6) імітаційні – представляють певний аспект реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик; 
7) лабораторні – дозволяють проводити віддаленіексперименти на реальному устаткуванні; 
8) моделюючі – дозволяють моделювати об'єкти, явища, процеси з метою їх дослідження; 
9) розрахункові – автоматизують різні розрахунки і інші рутинні операції; 
10) учбово-ігрові – призначені для створення навчальних ситуацій, діяльність студентів в яких реалізується в ігровій формі.

Електронні засоби навчання можна класифікувати залежно від форми організації заняття: рекомендовані для застосування в ході проведення лекцій, лабораторних занять, практичних занять, науково-дослідної роботи, самопідготовки, курсового і дипломного проектування, заліків і іспитів.

Залежно від дидактичної націленості електронні засоби навчання можуть бути орієнтовані на формування знань, повідомлення відомостей, формування умінь, закріплення знань, контроль рівня навченості, узагальнення, вдосконалення знань, умінь і навичок.

За формою викладу матеріалу електронні засоби навчання можуть бути розділені на конвекційні, програмовані,проблемні, комбіновані (універсальні).

Конвекційні – відповідають традиціям класичної педагогіки і мають енциклопедичний або монографічний характер та реалізують інформаційну функцію навчання.

Програмовані – засновані на навчанні по системі стимул-реакція. Такі засоби мають форму розгалуженої або лінійної програми і орієнтовані, перш за все, на самостійну роботу студентів.

Проблемні – базуються на теорії проблемного навчання і направлені на розвиток логічного мислення, стимулювання творчої складової сприйняття знань.

Комбіновані (універсальні) – містять окремі елементи перерахованих вище видів електронних засобів навчання.

З урахуванням характеру взаємодії користувача і електронного засобу навчання останні поділяють на детерміновані і недетерміновані.

Детерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими визначені розробником і не можуть бути змінені користувачем.

Недетерміновані – параметри, зміст і спосіб взаємодії з якими прямо або побічно встановлюються користувачем відповідно до його інтересів, мети, рівня підготовки і тому подібне.

Електронний підручник залежно від задуму викладача може займати будь-яку з вище перерахованих позицій у класифікації електронних засобів навчання. Підсумовуючи усі ознаки електронного підручника, спробуємо надати узагальнююче визначення цьому поняттю.

Електронний підручник – це основний електронний засіб навчання,  який створюється на високому науковому і методичному рівні, містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань, забезпечує творче і активне оволодіння студентами знаннями, уміннями і навичками в цій області, безперервність  і  повноту  дидактичного циклу  процесу  навчання за допомогою використання сукупності графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео–, фото– і іншої інформації

 Кодоскоп

Оверхед-проектор (графопроектор, кодоскоп) - це оптичний пристрій, що дозволяє проектувати на великий екран зображення з прозорої плівки формату А4 (297х210 мм).Плівки виготовляються за допомогою лазерного або струменевого принтера або вручну кольоровими фломастерами. Винайдено був оверхед проектор в 60х рр. минулого століття спеціалістами компанії 3M і відразу завоював прихильність покупців.

Кодоскоп

Завдяки невеликій лінзі Френеля, яка в конструкції оверхед проектора замінила великі і дорогі лінзи, оверхед проектор відрізняється якісним зображенням і доступною ціною.Один з плюсів оверхед проектора в тому, що демонстроване зображення може бути як підготовлено заздалегідь, так і безпосередньо під час показу.Розрізняють портативні оверхед-проектори - не більше семи кілограм, полупортатівние - до 8кг і стаціонарні моделі - від 8 до 17кг.Оверхед проектор забезпечує досить яскраве зображення, це дозволяє не затемнювати приміщення при роботі з аудиторією.Можливість робити позначки на слайдах, писати на них у реальному часі збільшує якість сприйняття матеріалу слухачами, змушує стежити за лектором, ходом його думок і собстенності презентацією.

Кінопроектори 

Кінопроектор, Кінопроекційний апарат - апарат, призначений для відтворення рухомого зображення і звуку, записаних на кіноплівці. 

 

Більшістю кінопроекторів зображення демонструється на великому екрані діаскопіческім методом, тобто за допомогою світла, що проходить через прозору кіноплівку.

Сучасний кінопроектор